хор

-у, ч.

1) Співочий колектив, що разом виконує вокальні твори. || Група осіб, що разом співають пісню. Одноголосий хор. Мішаний хор.

2) перев. мн. Звучання пісні, виконуваної групою співців; звуки групового співу. || Одночасний спів різних птахів, звуки, що їх видають багато жаб, комах і т. ін.

3) Багатоголосий вокальний музичний твір, а також його виконання.

4) Злагоджене, дружне звучання кількох чи багатьох голосів. || Звуки, що зливаються у спільний гомін, гамір.

5) перен. Велика або певна кількість людей, що дотримується однакових поглядів чи спільно діє. || кого, чого. Однакові думки, висловлювання багатьох людей.

6) у знач. присл. хо́ром. У кілька голосів, багатоголосо (про спів). || Усі разом, одностайно.

7) перен. Велика кількість, безліч осіб, сукупність багатьох предметів.

8) муз. У струнних музичних інструментах – парні, потрійні і т. ін. струни.

9) У давньогрецькому театрі – група виконавців, яка спільно вела одну з основних партій вистави (спів, танці, діалог з іншими акторами і т. ін.).